27.09.15

Як мене хотіли у Львові "чіпувати"

Я приїхав до Львова, щоб взяти участь у фестивалі "Країна Мрій". З організаторами було домовлено, що я гратиму на старосвітській бандурі і лірі у суботу та неділю. Фестиваль організували в етнографічному музеї "Шевченківський Гай".

При вході на пропуску стояли охоронці. Підходжу, кажу, що маю виступати тут, тому мені треба пройти. "Ідіть он до тих дівчат у наметі, - скеровують мене, - і зареєструйтеся." Йду до "дівчат у наметі", відрекомендовуюся. Ті щось записують і до мене: "Дайте вашу руку, ось вам це." І простягають паперову стрічку зі штрих-кодом. "Це що, мені штрих-код на руку даєте? Може ще чіп під шкіру запропонуєте? Я не візьму цього. Це суперечить моїм християнським поглядам. Та й взагалі, чому мене тут мають отак маркувати?" "То вас інакше не пропустять", - кажуть мені дівчата. "Тоді піду геть звідси, відмовлюся від виступу. Організаторам скажу про причину."

Дівчата обмінялися між собою поглядами й попросили мене взяти паперову стрічку зі штрих-кодом у кишеню. Я вже не став сперечатися й пішов зі своєю "візитівкою" на прохідну. Довелося ще й хлопцям прочитати коротку лекцію про моральний бік маркування людей штрих-кодом. Ті вже не стали надто сперечатися й просканували мій папірчик. І я пішов грати людям на бандурі й лірі у рамках фестивалю "Країна Мрій".

Їдучи до Львова другого дня, я ще раз переживав те, що сталося напередодні. Думаю, що мало хто звернув увагу на таку дрібницю, як отримання штрих-коду на руку, а може й взагалі я один такий був, однак це мене збентежило. Я подумав собі, що нас таким чином привчають до маркування людства задля загального контролю. Бо хіба не можна було виготовити для фестивалю якісь пам'ятні картки чи щось подібне? Адже, вхід зовсім не безкоштовний, квитки коштували, здається, 100 гривень. Але ж ні, треба показати, що ми уже "європейські" і будемо робити все, як "у них"...

Від себе скажу: хай йому грець із тією "європою", допекло уже. Будьмо краще Божим людом з єдиним Його "маркуванням". Будьмо Христовими дітьми, а не слугами лукавого. Бо, "якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя", - писав Тарас Шевченко. З точки зору сьогодення це тим, що дуже вже рвуться до "європи"...
5 Нотатки правдолюба: Як мене хотіли у Львові "чіпувати" Я приїхав до Львова, щоб взяти участь у фестивалі "Країна Мрій". З організаторами було домовлено, що я гратиму на старосвітській б...
< >