31.05.16

Скрізь пройдисвіти і зайди

Пройдисвіти керують нами, українцями. Ви чули прислів'я, нібито, про українців? "Де три українці, там два гетьмани". Але воно вже давно не актуальне. Я сказав би інакше: де два українці, там між ними "затешеться" якийсь зайда-пройдисвіт і буде ними керувати. Якщо сам не "затешеться", то вони його знайдуть собі й приставлять до керівництва.
Отак у нас воно і ведеться. Скажіть: дуже нам зле було до майдану? Так, не все ми мали, не розкошували і влада не така була, як треба. Бо вона завжди в українців не така, і може й тому маємо її щораз гіршу, бо нарікаємо на владу, на кожну. Але на те Бог дав нам розум, що ми створюємо собі закони, які маємо виконувати. Хіба нема в законі таких норм, що народ має право змінити владу? Є, певно, що є. Це, найперше прописано в Конституції, основному законі. Зміна влади відбувається з допомогою виборів. З допомогою виборів, ви це знали, громадяни України, мої співгромадяни? Я, наприклад, це знав і тому категорично не сприйняв того, чим захоплювалися ви. Це майдан, сценарій перевороту, силового повалення влади. Мудрі й досвідчені люди розуміли, що плоди революцій гіркі і найчастіше дерево, яке вродило цей плід, всихає. А дурні, обдурені і такі, що не звикли думати, а робити все навпомацки, ті поперлися на майдан. Чого, питається? Бо хотіли краще жити. Ба, хто не хоче ліпшого життя, усі хочуть. Але чи думали революціонери і ті, що за ними йшли, що краще життя здобувається лише у праці? Ні, не думали. Бо наслухані були пропаганди і обіцянок, що дуже швидко не впізнаємо України, люди матимуть "європейські зарплати і пенсії". Так, ми не впізнаємо України! З квітучої, нехай не дуже заможної країни, ви, палкі революціонери, (бо хто ж, як не ви, винен у всьому?) зробили, даруйте на тім слові, срач. Кожний, кому не ліньки, витирає об нас ноги. Приїде дядько Сем з Америки, наказує, що мають робити парламентарі незалежної (?) держави. Приїде інший пан з Брюсселя і ставить галочки навпроти зобов'язань, які Україна ще має виконати, щоб отримати борг, який тут же розкрадають доморощені злодії від влади.
То скажіть мені, українці, якщо ви себе ще ними вважаєте. Хіба у вас вже зовсім не залишилося гордості, щоб вами керували усякі зайди? Не було серед вас достойних, щоб сформувати міністерства, не було гідних, щоб мати своїх керівників, а не чужинців? І ви ще щось говорите про національну гідність? Та нема у вас гідності, не те, що національної, але й людської.
Україна летить у прірву, це не перебільшення, а ви цього, ніби, не бачите. Або не хочете бачити? Треба опам'ятатися, відкинути амбіції, перебороти гординю і подумати добре, де є наш ворог, а де сусід, нехай не завжди він був щирий з нами. Перемеліть у своїх мізках, українці, хто нами сьогодні керує. Москаль керує? Ні, таке може приверзтися хіба тому, хто страждає манією переслідування, є така хвороба. Може ви керуєте? Адже галасували: "Пам'ятай, чужинець: тут господар - українець!" Кого ви мали на увазі - не тих зайд, хто сьогодні керує вами? І мною також. Чи ті зайди вже не є для нас чужинцями? Може це вже брати наші кровні, бо ми ж "європейська спільнота" відтепер. І будемо жити по-новому, по-європейськи. Брататися з одвічними ворогами козаків - "бусурменами" турками і татарами, весілля справляти Миколі з Петром і Одарці з Катериною і таке інше свинство, що по-новому зветься "демократичними цінностями". Це і є прагнення "революції гідності", брати мої, українці?
Так, ви мені брати, бо ми хрещені Святим Володимиром у державі нашій Русі і це назавжди. Бо "Символ Віри" визначив нам одне хрещення, одну віру, одну духовну єдність. І всіх, кого разом зі мною хрестив Володимир Великий, є моїми братами і сестрами у Христі. Це ті народи, які колись жили в єдиній державі, зараз вони звуться українцями, білорусами і росіянами. Лише разом ми можемо протистояти усяким зайдам, що заповзятливо взялися нами керувати. Маймо гордійсть - людську і національну! 


5 Нотатки правдолюба: Скрізь пройдисвіти і зайди Пройдисвіти керують нами, українцями. Ви чули прислів'я, нібито, про українців? "Де три українці, там два гетьмани". Але воно ...
< >