24.12.16

Чому ми досі воюємо?

Чому дотепер в Україні йде війна, коли, нібито, ніхто й не хоче воювати? Що хочемо один одному доказати? Що хтось гірший, а хтось кращий? Чому дотепер не визнано реального статусу конфлікту на сході України - що це є, власне, війна, а не ніяке там АТО, і що громадянська вона?
Населення Донбасу не визнало нової влади, шо прийшла внаслідок перевороту, а тодішнє свіжоспечене українське верховне командування в особі Турчинова послало на схід війська, щоб приборкати непокірних. Ось і вся причина конфлікту. Коли операція "за лічені години ліквідувати терористів" не вдалася, звалили усе на "регулярні війська РФ", які, нібито, вторглися на територію України. Війна дотепер залишається у статусі АТО, сторони зайняли свої позиції і ніхто ними поступатися не хоче. Звучать різні заяви, офіційні й неофіційні, у тому числі, щоб "змусити силою любити Україну". Чи не безглуздо це? Насильно, як відомо, коханим не станеш.
Війна уже стала надприбутковим бізнесом для керівництва армії та держави - хто ще у тому сумнівається? І тому її припиняти не вигідно. А всякі потуги й ініціативи шляхом переговорів зупинити конфлікт отримують шалений спротив, як у ситуації з Надією Савченко. В хід іде шалена пропаганда і українці, не струсивши локшину з вух, самі підігрівають конфлікт. Бо якби думали мізками, а не піддавалися зомбуванню каналами, на кшталт "чесних новин", чи сайтів, як "українська правда", то самі зупинили б цю війну. Але ж ні, розум простолюду затьмарений прагненням "допомогти нашим хлопцям перемогти ворога" і населення все ще надає матеріальну і фінансову допомогу, яка невідомо в чиїх кишенях осідає. Ну, добре, переможемо ненависного нам ворога, заїдемо танками, перев'яжемо всіх східняків, а далі що? На шибениці їх чи як? Будемо змушувати любити Бандеру, повсюдно розмовляти українською, а хто чинитиме спротив, то "чемодан, вокзал, Расєя", як дехто каже? Так хіба можуть робити нерозумні і нелюди. А по-мудрому якщо вчинити, то люди мають помиритися, простити одне одному образи і далі жити, як жили дотепер. Хоч, може й, не було великої любові між нами, але й ненависті такої не було.
Зупинити б цю війну. Це зробити не так уже й важко. Але мають сприяти самі люди. Найперше, погасити у собі ненависть до ближнього, як вчить Біблія. Бо вона розпалена тими, хто ділить народи, щоб володарювати. Треба не лише хотіти миру, але прагнути його з ненавистю до війни, а не з бажанням лише "перемогти ворога". Коли буде справжня ненависть до війни, то появиться любов до людей.
5 Нотатки правдолюба: Чому ми досі воюємо? Чому дотепер в Україні йде війна, коли, нібито, ніхто й не хоче воювати? Що хочемо один одному доказати? Що хтось гірший, а хтось кращий? Чо...
< >